В МУЗЕЇ ЗАПОВІТУ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ВІДБУЛАСЯ ЛІТЕРАТУРНА ГОСТИНА «З ГЛИБИН ДУХУ»: ЗУСТРІЧ З АНТОНІЄЮ ЦВІД
5 квітня 2018 року в Музеї заповіту Т. Г. Шевченка відбулася літературна гостина «З ГЛИБИН ДУХУ»: зустріч з Антонією Цвід, яка презентувала свій роман-трилогію «Кохані жінки Тараса Шевченка» («Возлюбленник муз і грацій», «І темнії ночі… і ласки дівочі», «Як русалки місяць ловлять»).
За давнім українським звичаєм гостю привітав господар: щире й доладне слово сказав заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав», кандидат історичних наук, професор Колибенко Олександр Володимирович.
Після ознайомлення модератором заходу присутніх із творчим послужним списком письменниці спілкування перейшло у формат інтерв'ю-бесіди.
Дійство відбувалося майже камерно: менше формальностей – більше живого спілкування. Присутні задавали питання, цікавились проблематикою написання твору тощо. діалог із письменницею найкраще сприяв пізнанню цікавих фактів про життя та творчість Т. Шевченка. темою для обговорення був і сам творчий процесс Антонії Цвід, нюанси якого вона в деяких моментах привідкрила.
На запитання: роман про Тараса Шевченка – це прагматисний проект чи душевний натиск, голос із глибин духу, А. Цвід розлого, емоційно розповіла про мотивацію написання книги, свою перейнятість долею Великого Кобзаря.
У процесі спілкування поетеса вільно робила селфі з уподобаними нею глядачами, коментувала проблематичні ситуації, що на її думку є в сучасному шевченкознавстві.
А. Цвід зазначила, що Шевченкові затісно в прокрустовому ложі ідолопоклонства, дозволимо поетові дихнути на повні груди. При цьому зазначила: візії Шевченкового душевного життя настільки поглинули її, що це були хвилини, години, роки в силовому полі Шевченкової духоенергії, в уяві візуально бачилися картини кохання та творчого процесу поета.
Щоб налаштувати на ліричний лад, присутнім подарували пісню на слова Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя» лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Олег Малик та Катерина Малик.
Антонія Цвід розвинула тему – Шевченко повсякдення, Шевченко в побуті, Шевченко живих рухів душі… інші письменники вважали це не надто важливим. Але саме А. Цвід тонко провели цю лінію, наситивши лірикою, благородством непрості життєві моменти поета й художника. І якраз жінка в переживаннях поета була провідною зорею.
Через увесь твір незримо присутній образ прекрасної жінки – Амалії Європеус. Цікаво в романі виписана сцена, коли Шевченко малює картину «Жінка в ліжку», де натурницею виступає Амалія Європеус. цей сюжет майстерно був інсценізований Олегом Маликом, Катериною Малик та Леонідом Чиркою.
Щоб зберегти у відчуттях оте світло, пані Антонії і всім присутнім Катерина Малик подарувала мелодію улюбленого Шевченкового композитора – Фредеріка Шопена.
По закінченні заходу гості ще довго спілкувалися та фотографувалися з поетесою, яка на прощання артистично прочитала кілька власних поезій.
Cтарший науковий співробітник
науково-дослідного відділу «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Павлик Н. М.
